Нормативні документи
Статті Конституції України, які є фундаментом для формування політики збереження та розвитку національної ідентичності:
🇺🇦 Стаття 10: Визначає, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує її всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя, а також гарантує розвиток і захист мов національних меншин. Це створює основу для збереження мовної ідентичності.
🇺🇦 Стаття 11: Закріплює, що держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також підтримує самобутність корінних народів і національних меншин. Це є ключовим положенням у сфері національної ідентичності.
🇺🇦 Стаття 12: Встановлює обов’язок держави дбати про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Це підкреслює цілісність нації незалежно від місця проживання її громадян.
🇺🇦 Стаття 24: Гарантує рівність громадян у конституційних правах і свободах та забороняє будь-які обмеження чи привілеї за ознаками етнічного походження, мови, релігії чи інших характеристик. Це положення забезпечує рівний розвиток різних складових національної ідентичності.
🇺🇦 Стаття 35: Гарантує свободу світогляду і віросповідання, що є важливим для збереження релігійної та культурної різноманітності як частини ідентичності.
🇺🇦 Стаття 53: Встановлює право громадян на освіту та гарантує національним меншинам право на навчання рідною мовою. Це забезпечує збереження культурної та мовної спадщини.
🇺🇦 Стаття 132: Передбачає, що при формуванні територіального устрою України враховуються історичні, економічні, етнічні та культурні традиції. Це підкреслює значення культурного розмаїття для державної єдності.
🇺🇦 Статті 134–138: Визначають статус Автономної Республіки Крим у складі України та закріплюють права її населення. Ці положення мають безпосереднє значення для забезпечення прав корінних народів, зокрема кримських татар, і збереження їхньої ідентичності.
